Що таке GitHub і як з ним працювати

Якщо терміни Git, GitHub чи GitLab більшості абсолютно невідомі, а після ознайомлення з ними виникає потреба у пошуку додаткової інформації, то дана стаття – те, що потрібно. Мета – донести інформацію у зрозумілій для кожного користувача формі. Детально ознайомити і пояснити, звідки можна завантажити систему контролю версій (Git) та репозиторії (GitHub, GitLab). Також будуть розглянуті основні команди, операції та принципи роботи.

Для початку пояснення кожного з вище перерахованих термінів.

Git – це система для керування та контролю версіями. Це найпопулярніший та безкоштовний інструмент, в якому зберігається код та історія його змін.

До основних завдань Git належить:

• збереження коду та історії змін;
• збереження інформації про користувачів, які змінюють код;
• можливість відкотити код до будь-якої версії;
• можливість об’єднувати різні версії, зміни версій;
• підготовка кінцевого коду до релізу.

GitHub є одним із безлічі сервісів на основі Git. Для легшого розуміння можна уявити собі соціальну мережу для розробників, де ті переглядають коди один одного, допомагають в розробці, залишають коментарі тощо.

GitHub дозволяє:

• зберігати код;
• використовувати інструменти для спільної роботи;
• оцінювати роботи інших розробників;
• створювати приватні та публічні репозиторії (за приватні стягується плата – користування від трьох і більше осіб).

GitHub – це також інструмент для зберігання та управління репозиторіями Git, за допомогою якого можна:

• взаємодіяти з репозиторіями;
• керувати правами доступу;
• відстежувати помилки;
• автоматизувати процеси та багато іншого;
• можлива інтеграція з різними CI-системами.

Розпочнемо з реєстрації акаунта та створення репозиторія.

Це можна зробити цілком не витрачаючи коштів, вистачить перейти за посиланням https://github.com/. Залежно від цілей можна обрати як безкоштовний, так і платний тарифний план.

Процес реєстрації відбувається швидко, потрібно лише ввести username/password та електронну пошту. Також варто очікувати, що сайт попросить пройти невеличку верифікацію та виконати простий тест. Далі необхідно ввести код підтвердження, який буде відправлений на вказану електронну пошту. 

Після реєстрації вже можна створити репозиторій (натиснути кнопку «+», а потім – «New repository»), тобто місце, де зберігатимуться та підтримуватимуться дані. Далі необхідно ввести назву, обрати радіокнопку «Public» або «Private» і натиснути кнопку «Create Repository». 

В цілому, дані зберігаються у вигляді файлів. Їх потім можна поширювати мережею. В GitHub є можливість створювати приватні репозиторії, які будуть доступні лише власнику та обраним людям.

Також можна створити власну гілку від репозиторія, який вже існує. Робота з нею ніяк не впливає на центральне сховище чи інші гілки. Далі, за бажанням, можна запропонувати зміни автору початкового репозиторія (pull request). 

Щоб створити дефект в GitHub необхідно обрати потрібний репозиторій та клікнути вкладку «Issues», потім натиснути кнопку «New issue». Далі потрібно ввести всі атрибути та натиснути кнопку «Submit new issue». У такому тікеті можна окремо редагувати назву та опис, а вся історія змін є публічною.

Розглянемо тепер процес завантаження та встановлення GitHub Desktop.

GitHub Desktop є інструментом, який дозволяє керувати Локальним репозиторієм (Local Repository) на ПК. Завантажити цей інструмент можна за посиланням https://desktop.github.com/

Після цього необхідно увійти у GitHub Desktop, щоб з'єднати його з акаунтом GitHub.

Після успішного входу до GitHub Desktop є можливість спостерігати, що «Local repository» пустий. Завантажити його можна через меню «File», далі натиснути кнопку «Clone repository» й обрати необхідний. Слідом потрібно обрати «Local Path», де буде зберігатись локальний репозиторій і натиснути кнопку «Clone». Після цих дій буде створено клон, який буде зберігатись в локальному шляху, що обирався під час копіювання.

Тепер є можливість додати файл у репозиторій, це можна зробити у вкладці «Code». Після зміни одного чи декількох файлів, все буде відображатись в GitHub Desktop.

Якщо необхідно додати зміни у хмарний репозиторій, потрібно вписати короткий опис і самих модифікацій, а також обрати файл, який необхідно завантажити й натиснути кнопку «Commit to main».

Після цього усі зміни зберігаються локально для гілки «main». Щоб їх завантажити та зберегти на хмарі, потрібно натиснути кнопку «Publish branch» (якщо зміни з репозиторієм відбуваються перший раз) та кнопку «Push origin» (якщо вони проходили в файлах, які знаходяться та були збережені локально). У хмарі є можливість побачити всі зміни.

Також можна працювати з репозиторієм через термінал, крім роботи з локальним в GitHub Desktop.

Далі потрібно встановити Git.

Зробити це можна за посиланням https://git-scm.com/.

Важливо! Під час встановлення потрібно обрати шлях до директорії без пробілів та кирилиці.

Після цього буде дві можливості працювати з репозиторієм:

1. Git bash here.
2. Git GUI here.

Спочатку розглянемо перший варіант роботи з репозиторієм у консолі. Для цього необхідно її відкрити.

Щоб створити репозиторій потрібно прописати команду git init, після виконання якої він буде сформований у кореневій папці. Далі необхідно виконати первинне налаштування для того, щоб було видно розробника, який вносить зміни на хмару. Досягається це командою git config – global user.name «ваше_ім’я». Таким чином можна надати одне ім’я користувача для всіх репозиторіїв. Щоб це зробити лише для одного, потрібно видалити із команди слово global.

Тепер необхідно налагодити емейл завдяки команді git config – global user.email «адреса_електронної_пошти». Після виконання налаштувань можна переконатись, що всі зміни були збережені та записані, завдяки команді git config – list.

Ось перелік команд терміналу, які потрібно знати:

• git clone – клонувати репозиторій;

git clone ім’я.користувача@хост:/шлях/до/репозиторія

• git status – показати стан файлів у робочому каталозі;

git status

• git add – додати вміст робочого каталогу в індекс (staging area) для подальшого коміта; 

git add temp.txt

Такою командою додається файл з назвою temp.txt, який присутній в локальному каталозі в індекс.

• git commit – команда для коміту змін у файлах проєкту; 

git commit –m “Повідомлення, яке йде разом із комітом”

• git push – помістити зміни в головну гілку віддаленого сховища, яке пов’язане з робочим каталогом.

git push origin master

а також:

• git init – команда для створення GIT репозиторія;

git init

• git branch – команда для відображення, створення або видалення гілок. Щоб відобразити всі гілки у репозиторії потрібно ввести:

git branch

Для видалення гілки:

git branch –d <ім’я_гілки>

• git merge – команда для поєднання гілки в активну 

git merge <ім’я_гілки>

• git checkout – створення гілок та перемикання між ними. 

Наступною командою можна створити нову гілку й перемкнутися на неї:

command git checkout -b <назва_гілки>

Щоб перемкнутись між гілками використовується:

git checkout <назва_гілки>

Приклад: за допомогою команд в папці «New folder» було видалено один зі старих файлів, створено ще одну папку з назвою «New folder» та файл «New file.txt», а також додано файл «Second new file.txt» у папку «New folder».

Тепер можна розглянути другий спосіб роботи з Github, а саме з використанням Git GUI Here.

Для початку роботи необхідно створити репозиторій або використати той, що вже існує, і скопіювати посилання для віддаленого доступу. Після відкриття є можливість отримати три варіанти роботи з репозиторіями:

1. Створити новий репозиторій.
2. Клонувати той, що вже існує.
3. Відкрити той, що вже існує.

Потрібно ввести назву нового репозиторія і натиснути кнопку «Create». Далі відкриється вікно для подальшої роботи, де можна закомітити зміни та завантажити їх на хмару в Github. Для цього потрібно спочатку налаштувати віддалений доступ. Спочатку потрібно відкрити вкладку «Remote», далі обрати пункт «Add». У рядку «Name» вписати будь-яке ім’я, а у полі «Location» необхідно вказати посилання на репозиторій, яке було раніше скопійоване. Далі натискаємо кнопку «Add».

Після налаштування віддаленого доступу відображається відповідне повідомлення.

Тепер після впровадження змін на локальній машині, вони будуть відображатись будуть відображатись у секції «Unstaged Changes» після натиску на кнопку «Rescan».

Для перегляду змін достатньо натиснути на назву файлу. Якщо потрібно закомітити їх, необхідно перенести файл у секцію «Staged Changes (Will Commit)» – натиснути на іконку спереду назви файлу. Далі залишилось лише написати для чого потрібен даний коміт у полі «Commit message» (обов’язково) і натиснути кнопку «Commit», щоб зберегти локальні зміни. Потім натиснути кнопку «Push», щоб завантажити зміни у GitHub. Відкриється вікно «Push Branches», де можна вибрати гілку, в яку необхідно залити зміни та натиснути кнопку «Push». Так розпочнеться процес їх завантаження. На Github можна переконатись, що результат вдалий.

В даній статті були розглянуті такі поняття, як Git, GitHub та GitLab. Працювати з даним інструментом доволі складно початківцю, але в разі логічного й вірного розуміння– система відкривається з іншого простого боку.