Веб-інклюзивність: поняття та вимоги. Поширені помилки доступності веб-ресурсів

Веб-інклюзивність (Інклюзивний вебдизайн) означає створення та розробку веб-сайтів та веб-застосунків таким чином, щоб вони були доступні та комфортні у користуванні для всіх користувачів, включаючи тих, у кого є особливі потреби: людей з обмеженими можливостями, з різними вадами зору, слуху, рухливості або когнітивними особливостями.

Впровадження та регулювання веб-інклюзивності в різних країнах може здійснюватися різними установами та організаціями. Ось деякі з них:

1. Урядові агентства та органи регулювання: в деяких країнах урядові органи відповідають за встановлення стандартів та правил, які стосуються веб-інклюзивності. Ці стандарти можуть бути обов'язковими для використання у державних та публічних веб-проєктах.
2. Міжнародні організації та стандартизаційні групи: організації, такі як Всесвітній веб-консорціум (W3C), грають важливу роль у встановленні міжнародних стандартів для веб-інклюзивності. Наприклад, W3C розробила стандарт WCAG (Web Content Accessibility Guidelines), який надає детальні рекомендації щодо створення доступних веб-ресурсів.
3. Громадські організації та активісти: громадські групи, які виступають за права та потреби людей з обмеженими можливостями, можуть впроваджувати та наглядати за веб-інклюзивністю.
4. Розробники та дизайнери: індивідуальні розробники, команди розробників, агентства та дизайнери відповідають за забезпечення веб-інклюзивності шляхом врахування принципів та використання технічних засобів, що дозволяють створювати доступні веб-ресурси.
5. Бізнес та комерційні організації: компанії, що розробляють та утримують веб-сайти та застосунки, теж відповідають за забезпечення веб-інклюзивності для своїх користувачів.

Загалом, впровадження веб-інклюзивності – це завдання, яке вимагає зусиль багатьох сторін, включаючи урядові органи, громадські організації, міжнародні стандартизаційні групи та самих розробників. 

Ось основні критерії, які допомагають оцінювати веб-інклюзивність:

1. Доступність (легкість сприйняття):

• забезпечення можливості доступу до контенту та функціональності веб-сайту для всіх користувачів, особливо тих, хто має обмежені можливості;
• надання альтернативних варіантів для мультимедійного контенту, таких як текстові описи для зображень або аудіо описи для відео.

2. Керування та інтерактивність:

• забезпечення можливості керування веб-сайтом за допомогою різних пристроїв і методів, таких як клавіатура, миша, сенсорний екран, голосові команди тощо;
• робота інтерактивних елементів (наприклад, кнопок або форм) без обмежень для користувачів з різними можливостями.

3. Зрозумілість та простота використання:

• забезпечення зрозумілості та навігаційної логіки веб-сайту;
• мінімізація використання складних або технічних термінів, які можуть бути незрозумілими для деяких користувачів.

4. Сумісність з різними технологіями та браузерами:

• забезпечення сумісності веб-сайту з різними веб-браузерами та технологіями, включаючи асистивні технології;
• використання стандартів веб-розробки, таких як HTML, CSS і JavaScript, для забезпечення широкої сумісності.

5. Гнучкість та адаптивність:

• адаптація веб-сайту до різних розмірів екранів та пристроїв (респонсивний дизайн);
• надання можливостей користувачам налаштовувати відображення контенту (наприклад, розмір шрифту або кольорову схему).

6. Прогресивність:

• забезпечення того, щоб веб-сайт був доступним та функціональним навіть для користувачів з обмеженими можливостями або при повільному інтернет-з'єднанні;
• поступова деградація функціональності для забезпечення доступності важливого контенту та операцій.

Ці критерії допомагають забезпечити доступність та користування веб-сайтами для всіх користувачів, незалежно від їхніх потреб та можливостей. Розуміння і дотримання цих критеріїв є важливим етапом у розробці доступних та інклюзивних веб-ресурсів.

До стандарту WCAG (Web Content Accessibility Guidelines), розробленого Всесвітнім веб-консорціумом (W3C) для оцінки та забезпечення веб-інклюзивності, відносяться рівні відповідності A, AA та AAA.

1. Рівень A визначає базовий рівень доступності. Якщо веб-ресурс відповідає критеріям рівня A, то його вважають мінімально доступним. Це означає, що веб-ресурс придатний для користування більшістю людей з різними можливостями, включаючи тих, хто використовує допоміжні технології.
2. Рівень AA включає всі критерії рівня A, а також деякі додаткові критерії. Якщо веб-ресурс відповідає критеріям рівня AA, то він надає більш високий рівень доступності. Цей рівень зазвичай рекомендується для більшості веб-проєктів.
3. Рівень AAA включає всі критерії рівня A та AA, а також ще більше додаткових критеріїв. Цей рівень надає найвищий рівень доступності та відповідає найвищим стандартам інклюзивності.

Обрання рівня відповідності залежить від конкретних потреб та характеристик вашого веб-проєкту. Наприклад, для деяких важливих публічних ресурсів, особливо державних або урядових веб-сайтів, може вимагатися дотримання певного рівня відповідності, частіше всього рівня AA.

Важливо пам'ятати, що дотримання рівнів відповідності WCAG є важливим кроком для створення веб-ресурсів, які будуть доступні для всіх користувачів, незалежно від їхніх особливостей та можливостей.

Існують кілька розповсюджених помилок доступності веб-ресурсів, які можуть виникати при розробці. Ці помилки можуть ускладнювати користування веб-сайтом або взаємодію з ним для людей з обмеженими можливостями. Ось декілька розповсюджених помилок доступності:

1. Відсутність альтернативного тексту для зображень: коли зображення не має текстового опису (alt-атрибуту), людям з вадами зору важко або неможливо зрозуміти, що на них зображено.
2. Невірне використання заголовків і міток: неправильне використання заголовків, неправильна структура заголовків або відсутність міток може ускладнити навігацію та розуміння контенту для людей, які використовують програми для читання.
3. Недостатня контрастність кольорів: низька контрастність між текстом та фоном може ускладнити читання для людей з обмеженими можливостями зору.
4. Використання кольорів, які важко розрізнити: використання кольорів, що погано розрізняються, може призвести до труднощів для користувачів, які мають проблеми із сприйняттям кольору.
5. Недоступність форм та відсутність повідомлень про помилки: недоступні форми або відсутність повідомлень про помилки у формах можуть ускладнити користування сайтом для людей з обмеженими можливостями.
6. Відсутність можливості пересування за допомогою клавіатури: якщо сайт не можна навігувати за допомогою клавіатури, то це ускладнює використання для людей з руховими обмеженнями.
7. Недостатня підтримка асистивних технологій: сайти, які не працюють коректно з програмами для читання, екранами для сліпих або іншими асистивними технологіями, не можуть використовуватися людьми з обмеженими можливостями.
8. Недоступність відео та аудіо контенту: відео та аудіо контент повинен мати підписи, аудіо описи та інші засоби доступності для людей з проблемами слуху або зору.

Ці помилки можуть бути усунені або зменшені, враховуючи принципи веб-інклюзивності та дотримуючись стандартів WCAG. Важливо враховувати потреби всіх користувачів, незалежно від їхніх особливостей та можливостей.