Різниця між функціональним і нефункціональним тестуванням

Усі види тестування умовно можна поділити на два «табори»: функціональні перевірки та нефункціональні. Кожна з груп відповідає за певні критерії оцінки продукту. Давайте розглянемо їх детальніше.

Функціональне тестування — це тип тестування програмного забезпечення, під час якого система перевіряється на відповідність вимогам і специфікаціям. Функціональне тестування гарантує, що вимоги або специфікації належним чином задовольняються продуктом. Цей тип тестування, у першу чергу, стосується результату обробки. Він зосереджений на моделюванні фактичного використання системи, але не розробляє жодних припущень про структуру системи. За базу визначення цього типу тестування береться перевірка, що кожна функція програми працює відповідно до вимог і специфікацій. Цей вид не стосується вихідного коду програми. Кожна функціональність програми чи сайту перевіряється шляхом надання відповідних тестових вхідних даних, очікування вихідного результату та порівняння фактичного результату з очікуваним результатом.

Функціональне тестування — це загальний термін для багатьох типів тестів, призначених для перевірки всієї функціональності програмного забезпечення. Функціональне тестування підтверджує, що програмне забезпечення працює належним чином і не містить помилок. Щоб підтвердити це, тестувальник моделює реальний сценарій кінцевого користувача та порівнює результати тесту з очікуваними результатами, що зазначені у документі вимог. Функціональне тестування може виконуватися вручну або автоматизовано.

Здебільшого, функціональне тестування зосереджено на зовнішній поведінці програмного забезпечення, тому немає потреби у знаннях внутрішнього вихідного коду, і здебільшого воно вважається тестуванням чорного ящику. Цей тип тестування виконується перед нефункціональним тестуванням. Існує кілька типів функціонального тестування, наприклад: димове тестування (Smoke testing), санітарне тестування (Sanity testing), регресійне тестування (Regression testing) тощо. 

Нефункціональне тестування – це тип тестування програмного забезпечення, яке виконується для перевірки нефункціональних вимог продукту. Воно перевіряє, чи відповідає поведінка системи вимогам, чи ні. Цей тип тестування – широкий термін, який містить усі аспекти, не пов’язані з функціональністю системи. Серед аспектів, які вважаються нефункціональними, є продуктивність, безпека, зручність використання тощо. Основна мета нефункціонального тестування — відповісти на потреби клієнтів і зробити продукт зручним та безпечним для користувача. Нефункціональні тести зосереджуються на часі відгуку, надійності системи, питаннях безпеки тощо.

Нефункціональне тестування виконується переважно як автоматизоване тестування з використанням різних засобів автоматизації залежно від типу тесту. Типи тестування, які класифікуються як нефункціональне тестування, це навантажувальне тестування (Load testing), стрес-тестування (Stress testing), тестування доступності (Accessibility testing) тощо. 

Більш наочно відмінності функціонального і нефункціонального тестування відображено у порівняльній таблиці:

Розберемо кожен із видів на прикладі тестування сайту інтернет-магазину.

Функціональним тестуванням для нього буде перевірка того, чи виконує сайт ключові функції відповідно до вимог продукту: чи можна товар додати до кошика, чи вірно рахується кількість і вартість товару у кошику, чи валідуються поля на формі оформлення замовлення тощо.

Нефункціональне тестування сайту передбачатиме усі перевірки щодо швидкості завантаження та відгуку сторінок, тестування у різних браузерах, тестування візуальних складових на зручність для цільового користувача та багато іншого.

Для зручності відобразимо приклади для кожного з видів у вигляді таблиці:

Кожен із видів тестування є важливим та відіграє чи не найголовнішу роль у процесі перевірки продукту. Знання відмінностей функціональних та нефункціональних перевірок допоможе у плануванні та реалізації процесів тестування.