Чи потрібно розбиратися в бекенд тестуванні?

Якщо ви замислитесь над тим, що саме стоїть за візуальним представленням сайту чи застосунку, то вам обов’язково доведеться зіткнутись з таким поняттям як бекенд. Що це таке та які ключові моменти можуть бути пов’язані з ним, розглянемо в даній статті. 

Перш за все ознайомимось із самим визначенням бекенду.

Бекенд (англ. – back end) – це набір програмно-апаратних засобів, за допомогою яких реалізована логіка роботи веб-сайту, веб-застосунку або програми на серверній стороні.

Простими словами – це внутрішній прихований від користувача вміст сайту або застосунку, який відповідає за те, як буде працювати той чи інший функціонал після певних дій користувача. 

Коли користувач здійснює пошук  інформації на сайті або реєструється в застосунку, то відбувається запит до сервера. Саме з цього моменту і починається бекенд.

Незважаючи на те, що поняття бекенду притаманне сфері веб-розробки, також воно не оминає і тестування. Тож розглянемо більш детально навики, які потрібно мати тестувальнику для того щоб претендувати на посаду бекенд-тестувальника.

Бекенд і тестування

Не можна сказати, що специфічні знання знадобляться абсолютно кожному тестувальнику, проте якщо це саме позиція бекенд-тестувальника, то перелік знань, які зазвичай вимагаються роботодавцями все ж таки буде більшим ніж зазвичай. Слід зауважити, що навряд чи на подібну посаду підійде тестувальник-новачок без досвіду роботи з більш складними інструментами. Чим різноманітнішим буде досвід роботи тестувальника зі списком таких інструментів, тим більше шансів працювати в бекенд тестуванні.

Нижче ми розглянемо необхідні знання для тестувальника, пов’язані з бекендом.

Проте в більшості випадків перелік вимог залежить від специфіки вакансії, проєкту та компанії, тому не варто обмежуватись тільки переліченим нижче.

Найпершою та найочевиднішою є теорія тестування – як же без неї. Все що стосується основних термінів, методологій, тест-дизайну та якісного оформлення баг-репортів часто перевіряється під час співбесіди, оскільки є базою для тестувальника ПЗ в цілому.

Наступна навичка роботи з консолями в залежності від ОС. Найбільш популярними вважаються CMD, PowerShell та Bash. Важливо знати базові команди, їхнє застосування, переваги та недоліки. 

Робота з протоколом HTTP та іншими. Часто запитують саме HTTP, як основний протокол клієнт-серверної архітектури, проте також може вимагатись знання IMAP, POP3, SMTP, якщо потрібно буде тестувати, наприклад, пошту або ж взагалі інші протоколи. Варто знати, що стоїть за протоколами, які мережеві моделі існують, їхню будову, принцип роботи.

В розрізі знань протоколів також перевіряється розуміння cookies та роботи з ними, кешування даних.

Важливо володіти знаннями баз даних, зокрема SQL, вміти створювати основні запити, розуміти їх суть, розрізняти види СУБД.

Наступною сходинкою є об’єктно-орієнтоване програмування – знання принципів, алгоритмів та структур даних. ООП є достатньо старим підходом, проте більшість потужних та популярних мов програмування або підтримують даних підхід, або повністю реалізовані на ньому.

Окремою темою, яку має знати тестувальник, який буде працювати з бекендом є автоматизація тестування. В ідеалі потрібно знати основи хоча б однієї мови програмування, наприклад PHP, C++, C#, Python, Ruby, JavaScript, Java. 

Це не означає, що потрібно вміти кодити і писати ПЗ на рівні з розробником, проте потрібно вміти читати код для розуміння логіки роботи тієї чи іншої частини функціоналу. Також ці знання знадобляться при написанні автотестів.

Важливо опанувати інтерфейси прикладної програми – OpenAPI, REST і SOAP, json, знати принцип роботи веб-серверів – Nginx, Apache, Jenkins, вміти працювати з популярними фреймворками – Django, ASP.NET core, Ruby, Node.js, мати уявлення про роботу з системами контролю версій GIT та GitHub, а також з бібліотеками.

До цього всього завжди є перевагою допитливий розум і помірна цікавість тестувальника, тому різнонаправленість в навиках вітається. Чим більше тестувальник розбиратиметься в таких різносторонніх поняттях як описано вище, тим легше йому буде тестувати сайт чи додаток на бекенді.

Навіщо потрібно бекенд тестування

Бекенд тестування найчастіше проводять тестувальники баз даних, а також розробники.

Часто суть тієї чи іншої помилки, яка виникає під час тестування ПЗ, лежить значно глибше ніж ми собі уявляємо. Тож потрібно володіти достатніми знаннями для того, щоб дійти до істинної причини появи дефекту. В таких випадках на допомогу приходить саме бекенд тестування. За допомогою нього можливо знайти корінні причини виникнення помилок в роботі ПЗ.

Різниця між бекенд і фронтенд

Поряд з темою бекенд, майже завжди зустрічається поняття фронтенд. Воно не є протилежним бекенду, оскільки без фронтенду неможливо уявити сайт чи додаток, який не буде мати жодного оформлення. Простими словами, фронтенд – це те що бачитиме користувач під час користування сайту чи додатка, його візуальне представлення.

Якщо порівнювати цих два поняття, то можна сказати що бекенд та фронтенд взаємодоповнюють один одного. Це одночасно дві великі сфери знань, які взаємопоєднані між собою. Важко уявляти сайт чи додаток без графічного інтерфейсу користувача, оскільки простіше взаємодіяти з об’єктами на сайті коли ми їх бачимо. Бекенд це те, що стоїть за фронтендом – невидимий двигун, кодова реалізація функціоналу сайту чи додатка.

Переваги бекенду:

1. Легкість проведення – йдеться не про легкість самого тестування, оскільки воно вимагає специфічних знань, а про можливість проведення в будь-який час. Бекенд тестування можна проводити як на початку розробки ПЗ, так і в в кінці, проте на початку, звісно це буде ефективніше.
2. Адаптивність та масштабованість – тести можна масштабувати відповідно до обсягу ПЗ, також можна адаптувати набори тестів до потреб. 
3. Покращення клієнтського досвіду – оскільки тестування бекенду може проводитись на ранніх етапах і здебільшого це перевірка на основі баз із сервера, то можна сказати що кількість збоїв буде мінімізована до критично малого показника. Це означає, що ПЗ отримає кращі відгуки від користувачів, збільшиться його популярність та прибуток.
4. Відсутність втрати даних – використання бекенд тестування гарантує відсутність втрати даних або їхнє пошкодження.
5. Поглиблений аналіз – оскільки бекенд тестування доповнює фронтенд, то це допомагає з обох боків вирішувати проблеми. Бекенд тестування безумовно забезпечує перевірку на більш глибокому рівні, проте його поєднання з іншими перевірками, наприклад фронтенду, можна переконатись що продукт точно готовий до використання реальними користувачами.

Недоліки:

1. Вимагає поглиблених знань БД – оскільки бекенд тестування проводиться на стороні баз даних, то тестувальник має володіти високим рівнем знань в даній галузі.
2. Недостатність комунікацій – цей пункт більше відноситься до ризиків, які можуть виникнути під час бекенд тестування. Йдеться про комунікації між тестувальником та розробником.
3. Потенційні додаткові витрати – бекенд тестування зазвичай не тільки якісне, але й дороговартісне. Додаткові витрати можуть виникати з неправильно вибраним підходом бекенд тестування, наприклад, коли процес автоматизації покладається на короткострокову перспективу.
4. Використання недостовірних наборів даних для тестів – часто для перевірок використовуються тестові (імітовані) набори даних, а все що пов’язано з імітацією, як ми знаємо, не дає стовідсоткової або наближеної до неї гарантії достовірності.

Як висновок можна сказати, що в бекенд тестуванні краще розумітись, аніж ні. Це забезпечить вам гідний рівень конкуренції в ніші тестування, оскільки більше цінується той спеціаліст, який має цікавість до нового і складного та здатність до самовдосконалення.